Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Гай-Нижник Павло: Менестрелія любові - ВІРШ

МЕНЕСТРЕЛІЯ ЛЮБОВІ Коли тебе спитаю, в чім любові суть, Того вогню, що в серці палахко́че, І чи вона – як квіти, що все ж відцвітуть, А поцілунків жар – лиш зілля привороче? Ні, не повірю я, що час як злодій чи обло́га Вкраде, зламає клятви, дані вірним словом, Бо справжня пристрасть – то монарх від Бога, Що тво́ре світ, а не його кайда́ниться око́вом. Любов – зоря горішня, що веде крізь ночі Загублених у бурі двох мандрівників Крізь океан буття шляхами, що пророчі, І сяє майбуттям нетлінних почуттів. Але як тінь зникає й юність промайне – На лику зморшками рілля́ і у снігу́ вже скроні, Кохання ж істинне – не вмре і не мине, Не вигорить крізь час в палаючім полоні. Тому нехай ніхто не скаже: не існує – ні, Що пристрасть – вигадка, любов – солодкий сон, Бо доки є життя й світа́нки родять дні, Кохання пануватиме довічно, люди – його трон. Павло Гай-Нижник 25 травня 2025 р.