Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Єлена Дорофієвська: Ти доживеш до дев'яноста… - ВІРШ

Ти доживеш до дев'яноста, я прийду трощити бузину в твоїм саду, розпалить хмиз моя невидима рука. У бога час довічно в боржниках — це він грозою вечір оповів, аж збагряніли зморшки на обличчі. Провалля пам'яті обох до себе кличе, щоб умістити в миті на траві: я наче ґудзик на твоєму рукаві — скрутив та й відірвав, і таємниче відкрилось — ти був ниточкою сам. І блискавиця ходить, мов коса, по руслах днів, далеких голосах, в яких ми наскрізь радісні та змоклі... Здригнеться скло, і маятник дамоклів, що цілий вік над серцем нависав, хитнеться врешті, щоб глухе моє агов сягнуло слуху й подиву твого.