В лабіринтах кохання блукала, привабливий вибір
Виводив із постійністю в кут тупіка і стіна,
Закривала прохід на щасливе життя в інший вимір,
Де простори – взаємності, там є Душі - ширина,
З ароматом нетоптаних трав кольорових і пишних,
Укриває смарагдами поле рослинна вуаль,
Від сторонніх завидників, зустріч із ними невтішна,
Для романтиків, заздрісник - ворог від нього печаль…
І тому в лабіринти заводять порадники - маги,
Направляють навмисно на стіни - не вірні шляхи.
Залишаються в скриньці у пам'яті трагіко-саги,
Тупикових доріг, там розкидані завжди цвяхи.
Але Ангел невидимий - Він помічник Охоронець,
В підсвідомості робить підказку: - "вперед напролом ..."
Енергійною думкою вивів мене оборонець,
На простори взаємин – де щирість в житті еталон!
2025 за мотивами.2021
PS – Сила думки руйнує всі перепони на шляху!
Вірш написано по заданій темі на конкурс.
Перший варіант вірша на рус.яз.
