Бог світ створив.
Чудес робив багато
І різних див,
І зло для чогось
На Землі лишив.
Добро і зло обміркувала.
Вибираю.
Не хочу в темряву і в "ад"
І вибрала "до раю".
Роблю добро, допомагаю.
А зло у спину стукає:
-"Я теж чекаю!"
Я повертаюся до зла,
Кажу йому: "На тебе зла,
Не бігай за спиною."
Воно мені: "Мене нема.
Ти розберись з собою."
Все більше думаю, питаю:
-"Хіба не так я вибираю?"
Речей багато ще не знаю,
Та вже для себе відкриваю
Якісь дверцята потайні.
-"Чи можна зла позбутися?"
Ні-ні!
Бо, як існує темна ніч,
Існують невід'ємно світлі дні.
Не вибирати треба, а пройти,
Як проходить ріка між двох берегів.
Пройти- протекти торкаючись,
Не зупиняючись.
Бо, як пристать до берега одного-
Позбудешся другого,
Ніхто не знає занесе куди.
Пройти поміж двох берегів:
У темряві не розчинившись,
У світлі вогняному не згорівши.
