Коник зелененький
на ганку..
скакав.
Усе вище й вище..
у танку кружляв.
Водив хороводи
серед трав цих густих,
До сонця тягнувся
у мріях простих.
Побачив він квітку..
Тендітну й живу.
До неї помчався
крізь ранкову росу.
А то і не квітка,
Дівчина вродлива,
неймовірно красива,
неймовірно красива.
В очах її світло,
Сама мов зоря.
Коник зелений
В танку веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце вітає,
Земля обійма ,
Любов у повітрі,
Як казка луна.
Взяла дівчина його
та до серця,
Любов подарила,
там й поселила.
Мов диво дивне.
І зранку
пянкого,
сина для нього
зростила.
Життя їх сплелося
у казці живій.
Он, Коник стрибає,
А вітер співа.
Танцює природа..
Радіє Земля.
У бурнім цвітінні - щаслива весна,
Бо нове життя народила вона.
Коник зелененький
Танок свій веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце їх вітає,
Земля обійма,
Любов у повітрі,
Як казка зросла.
Коник зелененький на ганку скакав.
Усе вище й вище у танку кружляв.
Водив хороводи серед трав цих густих,
До сонця тягнувся у мріях простих.
Побачив він квітку,
Тендітну й живу,
До неї помчався крізь ранкову росу.
А то і не квітка.
Дівчина вродлива,
неймовірно красива,неймовірно красива.
В очах її світло,
Сама мов зоря.
Коник зелений
Танок свій веде.
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце вітає,
Земля обійма,
Любов у повітрі,
казково луна.
Взяла дівчина його та у серце,
Любов подарила, там й поселила.
Мов диво святе, диво живе.
І сина зростила,
життя подарила,
кохала, любила.
Життя їх сплелося у казці живій.
Он,
Коник стрибає ,
А вітер співа,
Танцює природа,
Радіє Земля.
У бурнім цвітінні щаслива весна
Бо нове життя народила вона.
Коник зелененький
В танку веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Їх Соне вітає
Земля обійма.
Любов у повітрі,
Мов би казка зросла.
