* * *
Краплинки болю в темряві думок
Повільно переповнюють судини...
Зриває вітер листя із гілок
У дивний сон, в невидимі світлини,
Щоб жаль забув, а може, й поборов,
Лишивши сонцю тільки півхвилини,
В мовчанні віднайшов святу любов,
І щиру, й ніжну, в усмішці дитини.
19.05.2025
Чудово 
