Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: О ЯКА КАЗКОВА МІСЯЧНА НІЧ - ВІРШ

Вже вечоріє - на березі ріки Там лебідь лебідоньку чекає. Сам Всевишній сіє щастя із руки Зорями - закоханих вінчає. Розправив свої чорні крила вечір Злетів у туман понад рікою. Ніжно обняв циганку ніч за плечі... Дзвенить музика весни луною. Зоряна ніч шепоче твоє ім'я... Сіє ясні зорі , як зерно у полі. До тебе лечу на крилоньках я,- Щоб освідчитись в любові. Цвітуть білим цвітом яблуні в саду Соловейко щебече про любов. До тебе стежку серед ночі знайду,- Щоб чути твій голос, спів пташки знов. Там , де золота липа розквітає Цвітуть зоряні ночі бузкові. Вітер в тополі косу розплітає Стелить до ніг квіти волошкові. Розлились, як море трави духмяні На хвилях сяють перли осяйні. Там, в тому раю лебеді в коханні Стрічають вечірню зірку навесні. О ,яка казкова, ця місячна ніч!... Видно наче вдень у росі квіти. Місяченько нарядився, як павич Малює казку - зоряне літо. Лебідь лебідку крилом обіймає Цілує ,як мід солодкі уста. Духмянй цвіт весни серця напуває... Солодить цвітом - липа золота. Ти моє сонечко, і мій сенс життя Біла лебідка - синього неба. Шепочуть уста :" кохаю тебе я.".. Твоя усмішка вабить до тебе. Палка любов, як багаття - почуття В твоїх очах неба згубив спокій. На свої крилонька візьму тебе я Понесу до зір в світи широкі.