Знов потяг і вагон, і натовп,
Нема коли, немає часу.
І ти суцільно безпорадний, -
Не вистачає, та забракло
Тобі рішучості емоцій,
Ти знов не здатен на розмови,
Твоя душа навмисно хоче
Піти і опинитись вдома.
Натомість ти біжиш по колу
Та намагаєшся сховатись
Навіть від самого близького,
Який єдиний тобі радий,
Готовий завжди підставляти
Своє плече і свій добробут,
Але ж ти знову у відчаї
У потязі між незнайомих.
13.05.2025 20:30
