Не ховай, у очах, свої сльози...
У мовчанні, журбу не ховай...
Німу тугу печаллю ти множеш...
Як кохала кохати не зможеш...
Та життя свого все ж не минай...
Він прийде ще, у снах, крізь тривоги...
Усміхнеться, як завжди всміхавсь...
Обійме, зацілує до млості-знемоги...
Прошепоче усе, що почути ти схочеш...
Своє серце твоєму віддасть...
Не ховай...
Не ховай свої сльози...
У мовчанні, журбу не ховай...
