Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Ми, як місяць…і ( з гумором) - ВІРШ

Ой зрадливо, світить місяць, Дід не знайде собі місця, Де ж причалити, щоб вдало, На дурняк, поїсти сала. * Давня баба, як холера, Знову має кавалера, Не сліпого, не глухого, Живе весело, хіпово. Дідок схожий на мужчину, Мав будинок і машину, Каптур модний, нові джинси, Не біда, що зовсім лисий. Обібрала, геть до нитки, Дід позбувся, уже й нирки, Забажала ікру "Красну", Щоб життя було прекрасним. На столі зранку, печінка, Правда добра, в тебе жінка,? Зготувати не ледача, Скажи людям, за всіх краща. Ми. як місяць і Землиця, В душі й досі молодиця, Не дізнаюсь, про що мрієш, Чи про те, що не умієш, Зігрівати, мене в ліжку, Хоч погладив би, як кішку. Пригадав дід, як напився. Біля хвіртки зачепився, У кишені грошенята, Не обійдеться без свята. Шепотіла,обіймала, Вже, як пташка заспівала. Час минав, хваливсь сусідці, Опинився ніби в сітці, Що робить, не знаю нині, Аж печуть сльози полинні, Може іншу йти шукати, Бо ж не маю свої хати. Вона ж баба, теж не промах, Тож заходь, нарубай дрова, Є нагода вік дожити, Щоб медуху ,зранку пити, Її треба заробити. Є олія, бараболя, А ще зварена квасоля. Це ж дієта тепер в моді, Огірочки на городі, Помідори уродили, Дід лип - лип, обличчя кривить. Мов прозрів, тікав додому, Ото вийшло по - дурному. Своя баба, як холера, Й часом наче, як пантера, Все ж не скнара, як сусідка, Та й гризе, зізнаюсь, рідко. Зайшов радо, у хатину. Приголубив, як дитину, Ти пробач, мене рідненька, Почастуєш, солоденька, А я ж люба, заспіваю, Як тебе, одну кохаю. *** Дідам хочу сказати, Зазвичай таке життя, Ой, не пийте горілки, Не зрікайтеся житла, Хоч й не маєте жінки. Це ж я раджу, щиро вам, Час минулий згадаєш, Лиш тоді, вже справжній пан, Як приватний, дім маєш. 2024 р