ТИХА СЛАВА
Під кінець життя стихає слава,
І зникає відблиск репутацій.
Що лишиться? Доля нецікава,
Та прожиті миті ситуацій.
Не медалі й не химерні знаки —
Серце знає, що було з тобою.
Так приходить світло після мряки,
Лиш любов буває головною.
Скільки кроків і даремна ноша,
Скільки слів лишилось на повітрі.
Та лиш миті, що були хороші,
Не згорають у твоїй палітрі.
Все минає, та не мить цікава,
Що горить не тільки для розваги.
І лише вона, як тиха слава,
Вмить збудує стежку до наснаги.
Тож живи душею в повну силу,
Бо в кінці отримаєш основу.
Все одно не забереш в могилу
Долю цю свою таку казкову.
Мирослав Манюк
10.05.2025
