Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Петрів: Прірва - ВІРШ

Думки пригнічують і світ летить у прірву І слів доречних вже нема Сердець розбитих історія німа В майбутне світле вже давно немає віри Бездумні вчинки - те, про що жалкуєш потім Та все назад не повернеш Від своїх вчинків нікуди не втечеш І сам себе загнав думками у скорботу Коли немає слів і слухати несила І все дратує навкруги Так бісить кожна думка в голові Вперед та вгору вже нести не можуть крила Коли прощаєшся з чимсь близьким і знайомим І все прощаєш назавжди Можливо все повернеться колись тобі Життя приносить часом подарунки долі Так важко дихати і сил немає зовсім Такі нестерпні почуття Так хочеться втекти від світу в забуття Та весь заціпенів і рухатись не в змозі Як хижий птах тривога душить серце Усе по колу знов і знов Останньої надії вогник охолов І знищено усе і зникли усі сенси Хочеться вірити, що це колись минеться...