Людина як бурштин,
Тече і в краплю твердне.
А чи знайдеться хоч один,
Який відкине милосердне,
Життя не побажає в мирі,
Не тягнеться добра, тепла
Із тих, які відверто щирі,
Не про істот на боці зла...
Свідому суть формує досвід,
Та у корінні є стійкі основи,
Кидаєш, топиш зло під лід,
Та випливає зло те знову...
Таке життя, ми вічно різні,
Багато нас, та світ один
і покаяння вже запізні,
Лиш з чорного на білий
Міняє колір у Ватикані дим...
