Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Olivia Home: пішки йду - ВІРШ

не подавай мені руки - завдати болю знов захочеш. минуть сварки, як порохи — нічого вже не переможеш. а знаєш, вже не треба слів. вони — відлуння безголосся. і не лукав, що не хотів. усе позаду, все вдалося. я вже відчула слизьку втрату. пройдуть секунди і роки. залишиться лиш штучне «тато», залишаться одні дзвінки. і докори — не в моїх планах. я відпускаю із добром. бо щастя, знаєш, не в парканах. під боком - інколи воно. не подавай мені руки, я щастя власноруч знайду. з коліс лиш палки забери — бо я не їду - пішки йду. 04:52, 12/09/2019 (Тернопіль, вул. Бордуляка)