Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Вже двадцять п’ять, матусю, ми без Вас - ВІРШ

(Пам’яті моєї мами Ходак Феодосії Іванівни присвячую) Матусю, чверть століття ми без Вас Долаємо життя свого вершини. Уже і ми із братом старожили, Бо невблаганно рухається час, Не хоче зупинити він свій біг – Таке призначення його у світі, Діждали й правнучатко Ваші діти, Народ стікає кров’ю в боротьбі. Так і живем, як кажуть, днем одним, Хоча навідуються спогади далекі, Сьогодні, мамо, люди, мов лелеки, По світу розлетілись від біди. На вістря пам’яті ми спогади низаєм, Записуючи їх в своє буття, Хоч непросте у час війни життя, Науку Вашу добре пам’ятаєм. Ви ж півсиріткою росли (без тата), Який, бач, для системи ворог був, За власне виживання боротьбу Вела Ви. Вже й не розпитати. Пригадуєм очей Ваших озерця, А там – два голоди і всі жахи війни, Несправедливість, долі полини, Тому й зарано зупинилось серце… Вже двадцять п’ять, матусю, ми без Вас, Та пам’ять береже нам Ваші риси. З відходом Вашим тяжко нам змириться. Простіть за все, за все, рідненька, нас! 7.05.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко