Стрічай мене, моя старенька хато.
До тебе я приїхала здаля.
Щоб вишню, наче сЕстру обійняти,
Лелеку привітати й журавля.
І голубів, які живуть на липі,
Яку садила матінка колись.
І пригорнути квіти ясноликі,
Які густим віночком заплелись.
Я знову дома... рада чи не дуже?..
Обплакала у хаті всі кутки...
Старий горіх - діждався , милий друже!
Зашелестів, ховає сум гіркий.
Бо так воно в житті тепер ведеться,
Ніяких планів, мрія лиш одна.
Коли нарешті, доля усміхнеться -
Тебе чекає рідна сторона.
Пригорне, приголубить, привітає,
Знайому стежку вистелить в саду.
Якраз оту, що серце пам'ятає,
І молиться - чекайте, я прийду!
