Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Неисправимый Сказочник: І ми всі різні. - ВІРШ

І ти завжди мерехтливий... неначе дотик зірки до золи. Наснишся мені у колії мрії, навколо немає живої душі. Наснитися я тебе прошу... та чи я правду серця займаю? Барвінчастий злетить метелик і перестане бути комахою. Чи мріяти і мені в лиху мить про згаяний набой життя? Не вказавши кістлявої цілі у двобої, де я маю ворога.. Несказанні ми супроти із ножами до вирів серденька. Позабули тож бо, що ми є Люди і стали чи привидами? Я вірю у зло і я охрещений завше. Молюся і я радісний. Й певно конче радію, коли б'ють чужих хтивих поганців. Напевно хтось пискне, а я йому такі видам обійми овацій. Захлинається слиною кожен перед дивом моєї пастви. Жерло мовчазної пекельної гори. Всі вмерли. І я один. Чого б мені не варта була ця несумісна із щастям влада.. Чого мене не торкнулася поглядом ніколи дівчина кохана? Запекла ворожнеча. Брехня моя, брехня... Але, це так! І може не судилося завзяттям обернути мій прокльон.. Сгиньте ж всі у пеклі! Ненавидіти... ось моя робота. Сгнию ж я на посаді, клопітливий суддя. Я засинаю, млію.. Але на пиці вам в подяку зневага моя. Феміда спляча. Але я хлопець завзятий і життя моє майже навіжене! Я звичайнісінький громадянин і зазнаю буття качелі. Звичайно громада то прошарок для сальця гаманцю.. Та тільки от в мене достаток середній. І як я живу? Поет... І ти завжди мерехтливий... неначе дотик зірки до золи. Наснишся мені у колії мрії, навколо немає живої душі. Наснитися я тебе прошу... та чи я правду серця займаю? Барвінчастий злетить метелик і перестане бути комахою..