В тіні соснового крила,
Між трав сухих іскриться,
Деінде паморозь тіниться
Ранкових променів тепла.
Останній прихисток зими,
Сховався під зелену хвою,
Та із природного двобою
Уже грядуть весни дими.
Морозить свіжість ранку,
Життєве будить торжество,
Душа творить веснянку
І сам собі я - божество...
*картинка із сторінки FB "Край поліський"
