Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Іванова - Юртина: ***РОЗІРВАЛОСЬ НЕБЕСНЕ СИТО - ТЕРЦЕТ - ВІРШ

Розірвалось небесне сито, І сльозами всю Землю вкрито Осінь У туманній стоїть покривці, Зачекаймо трохи «проривці» - Просинь Невеселий промінчик в хмарах Він напевно заснувши марить Видно… Довгожданий Вересень братик, Намагається Літо вдати Звично ... Де сріблястий шовк павутинок, У прозоро - дивних картинах? Нудно… Рахувати дощі невпинно, Монотонність і сірість днини В хмарах… Краєвид незавидний зранку Розмалюю фарбами ганок Нині До природи несу кохання, Кольоровий в'язок - зізнання Дивний Попрошу благодать у Бога, І щедрот - зв'язок у дорозі Щастя Неприкаяність зникне в тіні, Зачарують пейзажі. дивні Бався… Травень.2025 за мотивами вірша 2015 Свідоцтво про публікацію: №0048296220250504 © Тетяна Іванова Юртина, 2025 Фото автора