Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Рунельо Вахейко: РОЗДУМИ НА ТЕМУ… - ВІРШ

Якщо вірить індусам, то може Бути втілення душ, – і за тим Можна каменем стать придорожнім, Чи змією чаїтись під ним. Можна деревом, птахом, тваринкою Бути, квіткою, бджілкою в ній, Чи чиєю іще половинкою В ситуації стати любій. Якщо так, – то не хочеться песиком Бути, в тім мені як не любить Їх за вірність і дружбу, та все ж таки, По-собачому як тоді жить? Друзів цих я люблю без обману, Та не хочу, щоб на повідку Прогулятись виводили зранку І вертали назад налегку. Ні на кого не хочу кидатись І когось покусати тим більш, Найгучніше обгавкать старатись І невтомно старатись частіш. Хай там є харчування від пуза, Та про вольную волю забудь!? Вибачайте, таке мені друзі, Не підійде, – інакший є путь! Бути в шкірі не хочеться песика! Хоч самому свій хліба шматок Здобувати нелегко, та весело До свободи зробить іще крок. Воля – вольному! Тільки – Свобода! Хіба можна її не любить!? Можна все полюбить, що завгодно! Та без неї, – мов зовсім не жить!