Зайду в той сад, де загадкова хата ,
Біля воріт стоїть велосипед.
Цвіте бузок... не треба озиратись,
І, як колись - не поспішать вперед.
Спинися мить! Бо я вже зупинилась,
Травневий рай зачарував цей світ!
Щаслива тим, що я не запізнилась,
Побачити метелика політ.
Як промінь сонця, наче намистини,
Збирає роси з ніжних пелюстків.
Прекрасний світ, в якому є стежини,
Котрі ведуть, куди сам Бог велів.
У тім саду, в бузкових ароматах,
Збирають бджоли свій чарівний мед.
Стоїть старенька дерев'яна хата,
І в спогади везе велосипед...
