Світле щастячко, прийди
В серденько моє
Й залишися назавжди,
Давши все, що є
В тебе, щоб я не тужив
В світі цім повік,
А щоб лиш з тобою жив
Весь життєвий вік.
Я тебе, як і життя,
Щастячко, люблю.
Я навік, без вороття,
Також без жалю
Вижену геть почуття
Темні, щоб лиш ти,
Найсвітліше почуття,
В серце увійти
Мало змогу і ввійшло
В нього, наче в дім,
Щоб воно, мов квіт, цвіло
В щасті чарівнім
Протягом життя всього,
Доки чути стук
Тихий серденька мого,
Кожен диво-звук,
Що із нього долуна,
(Слід лиш притули́ть
Вухо) наче чарівна
Пісенька, звучить.
У тобі ж вбачаю суть
Я життя свого.
Із тобою світла путь*
Стулиться його,
По якій я прагну йти,
І нікуди більш.
Щоб було зі мною ти,
Прагну я найбільш.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 02. 06. 2021
