За руку…чашка кави…
Мовчання до світанку,
Так дні ідуть за днями,
І ночі аж до ранку…
Моменти…очі в очі…
І дотик знов до тіла.
Душа моя шепоче,
Про те, як тебе хотіла.
Тривожність і неспокій
Коли тебе немає.
Й кохання знов рятує,
Коли зі мною чекання.
Ти мовчечки роздягнеш
І тіло змусиш нити.
Залишиш поцілунки,
Мене будеш любити.
А я віддам всю волю,
Тобі її дарую…
Без тебе стільки болю
Й нічого не хвилює.
За руку…чашка кави…
Нічого більш й не треба.
Ти тільки іди поряд,
В тобі моя потреба.
