«інколи мені сниться реальність...»
Сніг_на_голову, «повернення до тиші»
мені інколи сниться реальність
де слова линуть лиш в голові
в очах погляди нетривіальні
а померлі не вмерли живі
там дерева стоять як звитяга
там годинник на стрілки забив
там до дотику манія спрагла
а до кожного дива мотив
вітер нишком гортає думками
під розгублену пульсність однак
це не біль просто відстань між нами
в сотні ні на одне тверде так
там немає ні світла ні тіні
там не просять забудь і не бач
там без ліку сюжетів незмінні
тільки дія і спостерігач
і коли натрапляю на дію
калатають серця в унісон
але я прокидатись не смію
чітко визначивши що це сон
***
