Хай, начебто сірник, згорить
На світі лихо все.
Хай час його навіки вмить
В минуле віднесе.
Натомість хай прийде до нас
Всіх щастя чарівне,
Та не на мить, на повсякчас,
Допоки не мине
Життя, яке всім нам дано,
Щоб жити разом з ним.
Тож хай щомить мина воно
Зі щастям чарівним.
Хай щастя вселиться в усі
Думки та почуття
Людей в усій своїй красі
На їхнє все життя.
Хай діляться вони ним з тим,
З ким в світі цім живуть,
Із ким шляхом життя одним
Вони невпинно йдуть,
Допоки серце стукотить
І диха кожен з них.
Нехай завжди усім щастить,
Щоб більш людей сумних
На цьому світі не було,
Щоб гріло їх усіх
Не тільки сонячне тепло,
Але також – утіх,
Любові, у якій нема
Кінця та жодних меж.
Нехай вона всіх обійма,
Добро і ласка – теж.
Хай з ними по життю ідуть
Всі й сіють їх в серця
Людські, аж доки не дійдуть
До власного кінця.
Євген Ковальчук, 01. 06. 2021
