Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: Привиди - ВІРШ

Знемагаю. Палю і палю. П'ю вино і читаю романи. І тікаю кудись, на край світу, щоби лиш не побачитись з вами – мої привиди! Всі ви минулі. Всі давно – як давно! – полягли у блокнотах, які не забудуть. І, можливо, цієї зими я вас знищу, спалю, і – нарешті! – для нових відведу інше місце. Знемагаю. Триклятому серцю жодне з ваших облич вже невтішне. IV.25