Моє село на долонях Дністра,-
Як на рушнику маків цвіт у житах.
У садочку білі хатки - верба...
А в синім небі кружляє білий птах.
Моє село - колиско золота,-
Де під вікном мальви цвітуть у піснях.
Ти - мого дитинства - мить золота
Бачу тебе часто у казкових снах.
Тут літають чайки над рікою
Слухають ,музику хвиль водограю.
Дзвенять у храмах дзвони луною...
Сонечко зустрічають з небокраю .
Піду в поле босими ногами...
І назбираю волошки , маків цвіт .
Зацілую свій рай - небесами ...
Обійму крилом журавки - ясен світ.
За княжою горою на долині
Стоїть хата, як писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
П'ю красу, як з джерел воду святу.
За обрію сонце на світанку
Розпускає наче сонях пелюстки.
Вдягну, як на свято вишиванку
Подякую за життя - золоті роки.
2----------------
Куди б не вели дороги в свііти
А наймиліша дорога додому.
Зростають увись стрункі ясени
Клоняться до ніг - дубу старому.
Тут ,так пахнуть трави на долині
І видно здалека Карпати гори .
Ходить лелека у конюшині
Купається у травах наче в морі.
Тут квітучі поля , гай, діброва
В лісі цвітуть фіалки сині -сині.
Окриля душу солов'я мова
Найкраща земля в моїй Україні.
Я так хочу у село додому ,
Піти до старого сивого Дністра.
Закружляю в небі голубому
І намилуюсь , як цвіте земля.
Вже курличуть у небі журавлі
І кличуть мене до Отчої хати.
Несуть в село до рідної землі,-
До могил, де батько й мати..
2------------
За княжою горою на долині
Стоїть хата наче писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
Тут у дитинство стежечку віднайду.
Сниться так часто біленька хата
Садочок , і калина біля воріт.
Під вікном мальва , і рута м'ята
Мій тихий рай на землі - мій ясен світ.
А у батьківській хаті край вікна
Там цвітуть мальви - ружі наче пави.
Дзвенить мелодія весни струна...
І цвіте райський садочок у травах.
Часто сниться мені рідна хата
Рушники наче лебеді на стіні.
В білій хустині голубка мати, -
Як сонечко усміхається мені.
Де б не була я лечу додому
Спішу у сад , як до мами дитина.
У рідних стінах загублю втому
Душу засолодить ягода малина.
Чудова лірика! 
