Із краю в край - блакитна далина,
Земля, мов рай, барвисті стелить квіти.
Але не тішать квітень і весна,
Душа не може в час війни зрадіти.
Полтава, Суми, Харків і Херсон...
Тривожні будні нашої країни...
Скрізь біль і смерть, реальність, а не сон,
Чому жахіття це ніхто не спинить?
Дніпро реве і стогне, і шумить,
Від крові хвилі в ньому багряніють.
Ніхто на допомогу не спішить,
Втомились всі? не хочуть чи не вміють?
Лиш українські доблесні сини,
Там на нулі, в двобої - до загину.
... Не осягнуть всієї глибини
Болючих ран у серці України...
... Четвертий рік безрадісна весна,
І ні на мить печаль цю не забути.
Бо світ - живе, а в нас іде війна,
Триває грізний, двадцять другий, лютий...
