Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Манюк: ДИХАЮ НЕБОМ - ВІРШ

ДИХАЮ НЕБОМ Я нічого вже не хочу в світі, Лиш живу сьогодні як в останнє. Без бажань і сподівань в зеніті Все навколо стало як в єднанні. Не прошу, тому що всього досить, Світ дає, прийняти тільки треба. Смак життя просте мені приносить, Кожну мить я мов торкаюсь неба. Я сиджу. Довкола чути гомін. Серце б'ється — значить, я існую. Вітер гладить листя, тінь на домі І це все величне я малюю. Вже набридло жити без причастя, Та сваритись з кимось в Інтернеті. Кожне слово хай приносить щастя, Кожен подих — вічність на планеті. Ні доріг, ні цілей, ані кроку, Тільки моя мить, як пташка рання. В ній — спокійний подих без пороку, Та усесвіт, вільний від бажання. Мирослав Манюк 24.04.2025