Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ростислав Сердешний: Сільська (наша) пора - ВІРШ

UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Зараз на сайті - 1

Геннадий Дегтярёв

Пошук


	автора за іменем
	автора за містом
	автора за ID
	вірша за назвою
	вірша за ID

Перевірка розміру

Сільська (наша) пора

присвячується усім тим, для кого ми були дитиною чи ще нею є



Ніколи в селі не буде коли,
Зранку, коли зіб'ється роса,
Дзвенітиме в лузі коса,
Поратиметься на грядці сапа.

Трава відросте, бур'ян наросте,
І знову клопочеться село на городі:
Плоди праці тяжкої тут нагорода!

Новий господар колись зросте,
Бо затупиться столітня коса.
Людина стає, на жаль, стара,
А поки є діти, село не вмира!
20.04. 2025

ID: 1038141
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.04.2025 17:29:11
© дата внесення змiн: 20.04.2025 18:04:00
автор: Ростислав Сердешний

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги

Попередній твір Наступний твір

Перейти на сторінку автора

Редагувати

Видалити

Роздрукувати

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (157)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
G-style, Микола Максимович, Капелька, О. Хвечір., Галина Лябук, Наталі Косенко - Пурик
Середня оцінка поета: 0	Середня оцінка читача: 0

КОМЕНТАРІ

Галина Лябук, 21.04.2025 - 16:44

В селі з'явилися технічні засоби, що допомагають людям праці. Не випадкові, а більшість селян не уявляють іншої місії на землі.
... А поки є діти, село не вмира! ...

Ростислав Сердешний відповів на коментар Галина Лябук, 21.04.2025 - 18:49

Нові технічні засоби зазвичай потребують і нового господаря

Тут ще про старіння, столітня коса - це певний метафоричний образ. Приблизно років 100 дається людині на життя. Не уявляють, це правда, життя без землі. Не вмирає, поки є зміна поколінь. Дякую, що завітали!