-Здоров, Йване. Як життє?
Я не́ ка́жу про ниттє.
Чим сє нинька контиту́єш?
Пірґаєшсє чи ґару́єш?
-Я тако скажу, сусіди,
Ми й самі си робим бІди.
Казов колись Шопенга́вер
(тато був банкір не бавер)
То фільозоф знаний
Й радник непоганий.
-І шо ти нарадив, Йване,
Чим заго́їв твої рани?
Чим ти душу звеселив?
Що тє мудрого навчив?
-Ну, приміром, для старих
Би не було ниттє в них.
Тра менше ілюзій
Й не буде контузій.
Діти нам нічо не винні
Й чо сє сподівати,
Що довіку коло нас
Все будут скакати.
Сво́є в них тепер життє,
Не надоїдай,
Тихо дуй си в дві дєри
Й своє місце знай.
Далі. Друзів траба мати
І поза сімйов,
Би було з ким говорити,
Вот, як ми з тобов.
І самому тра побути,
Не надокучати,
Би для роздумів можливість
Спокійно си мати.
Траба мати троха гро́шей
(так, про чорний день),
Хто ти дасть, як тобі тра
Й ти вже старий пень?
Незалежним траба бути
Й в позу не ставати,
Ніби тобі хтось задурно
Має щось давати.
Ще не траба гнатисє
Бути молодим,
Кілько с назбиров років,
То й йди з скарбом тим.
Вічно молодим не будеш,
Ми тамка вже бу́ли
І того нектару
У свій час сьорбну́ли.
Чо марікува́ти,
Не тра сє бояти
Бо старість то дар,
Достиглий нектар.
А ще тра сє далі вчити,
Нове розумом спожити
Бо то є багатство
Не мозґів ледацтво,
Щось мудре пізнати
Й в склероз не впадати.
І звичайно сила тиші,
Внутрішнього миру,
Період свободи,
Відсутність пориву,
Метушні без краю
І думок розмаю.
Вот такого вчит фільозоф,
Коли стов вже сивим,
Вот таке життє, Штефане,
Вмій бути щасливим.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!
20.04.2025 р.
