*****
Тоне погляд в небесах
Мій. У них літаю
Я, мов швидкокрилий птах,
З краю і до краю,
А за мною вслід хмарки
Плавно пропливають.
Їх вітаю залюбки
Я. Мене вітають
Радо і вони усі.
З неба споглядаю
Я цей світ у всій красі:
Як з-за небокраю
Сонце устає зрана
Там, де видноколо
Землю й небеса єдна,
Й будить все навколо:
Луки, гори і поля,
І ліси, і квіти…
Будиться уся земля
І дорослі, й діти.
Адже день новий настав.
Ніч уже минула.
На її він місце став.
Світ цей огорнула,
Наче мати немовля,
Світлість сонця. Сяє
Сонце нам усім здаля.
І навкруг буяє
Пишно все, куди не кинь
Оком. Розквітає
І Галичина, й Волинь…
І душа співає,
І танцюють почуття
В ній усі, й здається
Казкою усе життя,
Що, мов річка, ллється.
Євген Ковальчук, 24. 05. 2021
