Мийте розбиті шибки від ворожой навали,
Драйте підлогу, освячену криком невинних,
В очі погляньте сусідам із пошуком правди,
Візьміть собі трохи від часу, що згаян невпинно.
Дух Великодній, мов милиця задля надії,
Стелиться тонко, в броню огортає майбутнє,
Наснагу плекає, з невіри витягує віру
В те, що здобудем, здавалося що нездобутнє.
З вітру і сонця візьміть обережних цілунків,
Кожне сьогоднішнє слово най буде молитва.
Тож добре міркуйте, складаючи подих у звуки.
Бо нас всіх не буде, коли закінчиться гонитва.
Гарний вірш. Удачі тобі.
