Тримаю я в своїх руках
Життя, яке мені
Дано. У почуттях, думках
Воно і ночі, й дні,
Немов швидка ріка, біжить
Невпинно, доки все ж
До фінішу не добіжить
Воно і я з ним теж.
Коли це станеться, цього
Не знаю, як і ти.
Тому впродовж життя всього
Потрібно нам іти
Туди, куди в нім кожен з нас
Потрапити бажа,
Допоки проминає час,
Який нас проводжа.
Чи дійду я, чи дійдеш ти?
Залежить це від нас.
Якщо ми будемо іти
Туди всі повсякчас,
Долаючи завади ті,
Що будуть на шляху
В життя моменти непрості,
Позбавившись страху
Й зневіри у душі, що їх
Не вдасться подолать,
Доклавши в мить ту сил своїх
Усіх, щоб більше стать
В нас на дорозі до мети
Не сміли; вірю в те,
Що зможу я, що зможеш ти
Завдання непросте
Це виконати, щоби жить,
Як прагнемо того,
На цьому світі кожну мить,
Впродовж життя всього.
Євген Ковальчук, 23. 05. 2021
