Накриває ковдрою
задушливо-терпкою
Уява.
Починаєш гортати сторінки
думок -
Звична справа.
Натикаєшся на колючо-болюче.
Згадка.
Складаєш пазли слів
у вежу -
Пластир-латка.
Залатати б спогади дірчАсті,
Зшити нитками, хірургічним швом.
Щоб фантазія стала в радість,
А не катом - колишніх сонетів вінком.
2025
