Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: Чистий Четвер - ВІРШ

Чи то врятується (і щО його врятує?) — цей й не направить — до духовного себе?? Бог — чує те і те, і те і те в Собі — вартує! Черкай суть — чує і Себе й тебе в Собі Він чує — зновлення вмить — клечне!! і напрямкує ставлення це клечне й наіменує й напрямкує — це — лелече (усовістимОсь? — в небі легші плечі) через лелеку згадував тебе?.. хіба ти витримаєш протиставлення — лелеці? якщо з тим він — змахне — і в небо голубе!! А чистота гукала — так тебе… за тебе не скажу — чи то ти витримав себе я не скажу — є ставлення древньо-сердечне? Чи мені вмерти — що живий!! що в мені — небо голубе! (хто запевняв — тебе? Душевне — легше??) чи може ти нарешті — і себе? таки — враз випроставсь… нижче — встало в рябе Бо й Бог! —… обох покличе небо голубе!! Хіба казав — в цім місці-часі буде легше? Чи не відстали ті із крилами мов чОхли — що природні? Бо Вічність йде і всохли і вічне диха днесь-сьогодні… чи мені стати й запитати — чи вам потрібно крилами махати?? (чи може дужчі — й більш несуть що черкає політ в любов й політ-любов — та й у Любові Божій суть??) тож так потрібно — в тім Любов нам обнімати? І що — я став спитати б… — чи й вам в Любові — річ є — крилами змагати?? Ну — ви й галантні!! чи не багато з вами Крила Божі — помахали тепер несуть в польоті й за Любов’ю суть 17.04.2025, Київ