Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Оце пам’ять! - ВІРШ

Кумові Богдан признався: -Вирішив я не петляти, Про свої подружні зради Все дружині розказати. Бо вже плутаюсь, не можу Змінювать свою личину, І придумувати треба Кожен раз якусь причину. Як банкір, це знає кожен, Я немало заробляю, То ж частенько молодичок І дівульок забавляю. Розповім я Галі чесно: -Сім разів бував у Нелі, З Ніною чотири ночі Провів в Києві в готелі. Своїй жінці я на свято В подарунок приніс шорти, А таємно Зіну й Нату Возив часто на курорти. Цього літа возив Таню, Валю, Зою і Агату По куточках історичних, У музеї і в Карпати. Дарував своїм коханкам Персні, ланцюжки, кулони… Та найкраща з них у ліжку Співробітниця Ілона. Кум Петро роззявив рота, Слухав, вилупивши очі: -Куме,- в захваті промовив,- Ось що я сказати хочу: Я два рази в гречку вскочив: Коньяки пили і вина, А от вбийте - не згадаю, Чи в Олени, чи в Марини? Мужня й сильна ви людина! Що я маю ще додати? Ну в вас пам’ять! Та з такою В СБУ вам працювати!