Гомонить ліс, бджола гуде,
шепочуть трави, квилить сойка.
І квітку первоцвіт пряде
із нитки вра́нішнього сонця.
Дзюрчить струмочок між дерев,
із-під коріння б’є джерельце.
А ліс шумить, а ліс живе!
Серед ялин грибна доріжка в’ється.
Тут мохом пахне і сосною,
і жимолостю, і смолою.
Ось вітер запах свіжості приніс.
На повні груди дихає весняний ліс!
Чудово! 
