Прадавній Львів запрошує гостей,
З усюди кави ароматом зазиває.
І від краси його не відвести очей,
Що грізні статуї велично захищають.
Король Данило «Місто Лева» заснував,
В відважних битвах, що легендами ставали,
Славетний дух з мечем нащадкам передав -
"Свята Корона" й нас рятує від навали!
Хожу по вуличкам, що з центру розійшлись –
В музеї паростків зароджених професій,
й до старих храмів, що крізь роки збереглись -
Шукати прихист, як й віряни всіх конфесій.
Дивлюсь на панночок що Сербську перейшли,
Стійкого Мазоха їх звабив блиск з кишені –
Сміються й труть по ній, а очі ж відвели...,
Бо то так золотом блищали геть не пені. :)
На каву віденьську у «Штрудель Хауз» йду,
Під вальс послухаю приземлену розмову,
В душі всю щирість з теплотою збережу,
Та далі йтиму за пізнанням дивним знову...
Чудовий вірш- присвята! 
