Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Іванова - Юртина: ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД - ВІРШ

Тікає життя, дні зникають завжди силуетно, Ховає за обрій часи, залишає в минулім. Події у просторі змінює гостро-сюжетно, Помилки назавжди в роках тих минулих, заснули. У давні роки повертається пам'ять в пригоди, Щоб подумки переінакшити досвід-подобу, Набув поступово життєву всю мудрість- природи, Вона на помилках навчала і методом проби, Науку ми всі осягали в сім'ї, на роботі, Образи і зради, сварки, зіпсували нам нерви. Ми рацію мали і сенси давали нам квоти, Завжди зберігать, намагались, щоб Душенька перша Підказки давала у тиші, ми слухали мудрість, Пригнічений стан у ночі розлягавсь на подушку. А з новим світанком зникала невтішна похмурість, Пірнали ми знов у хвилясту життєву річушку. Несла, та ріка , пробивала дорогу в майбутнє, Вагання були, а чи треба входити в цю сірість? Де злоба, ненависть і хитрість з роками відчутні, У овчинці приховані були всі зрадники -звірі. Вони уклонялися Юді - сусідньому «щиро», Молились, співали йому «дивовижні промови». Ці всі вороги Україні виносили вирок, Коли розставляли пастки, згрупувались у змові. Тебе присипали, історію переіначив. Приховані факти, події тьмяною стіною. А Ненька - моя - Україна від ворога плаче… Її осквернить не дозволю брехнею гнилою! 2025