Шум великого міста, лапатий лягає на плечі,
У каштанових свічках на мить задрімала весна.
І шепоче до нас з давнини на Хрещатику вечір:
"Тут за руки тримались до вас усі "він" і "вона"!"
І джмелі залітали напитись заквітчаних сакур
А узвози лизав тонкокрижно і лагідно лід.
Ми дивились у небо, куди полетіла Кожушко
Й закохалися знову в уже збожеволівший світ.
