Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Розумнi i дурнi - ВІРШ

Дід Пилип і дід Микола Часто сходяться в садку, Внук Петро сюди приходить – Любить бесіду таку. Запитав Петро дідуся: -В мене версії нема: Чого дурнів так багато, А розумних - то чортма! Своя думка у Миколи: -Бідність всіх нас дістає, Бо суспільство, як ніколи, Роль свою відіграє. Дід Пилип своє доводить: -А ти, друже, подивись: Мудрий зразу все прикинув – За кордоном опинивсь. -Я гадаю,- каже Петя,- Хоч крути, а хоч верти – І дурний, і мудрий хоче Досягти в житті мети. Поки мудрі нам доводять В рефератах свою суть, Наукові праці пишуть, Інформацію несуть, То дурні та нерозумні Важке в руки не беруть, Як жуки ті колорадські Плодяться і так живуть. І хоч розуму не густо – Дурні бігли, як могли: Всі посади в керівництві, Як не дивно, зайняли!