Кафко, хто я тобі: жінка дитя немовля
Чи безкінечний процес, що розвивається від буття до небуття
Кафко, ти дивишся й віри не ймеш, але ми разом по моєму гармонійний процес
Ми не просто дивимося на життя
Кафко, ти думав про те, що там за небуттям
Кажуть , неначе знову життя безкінечне життя
А хтось мені говорив , що за тим порожнеча і забуття
А я думаю Кафко що б не було , хай просто триває , досі твоя мила Baby, твоє дитя
Кафко, я тут подумала , що дверей то нема взагалі
Можна було просто йти не зупиняючись просто йти
Кафко нічого не чекати не шукати не мислити зла
Отакі мій коханий Кафко філософські діла
