Залишайся собою завжди у негоду-життєву,
Не сумуй – коли «яструб»- словесний до крові клює,
Твоє серце і душу, збирай у кулак свої нерви…
Неможливо закрити ту хавку*, що жовчу плює…
Є вампіри енергії – тролі – словесні убивці,
Їм усім – до вподоби завжди гарцювати в серцях…
На які полювання іде в їх злобливій голівці,
Атакують постійно вони і кружляють в місцях –
Де людина висловлює щиро душевності думку…
Заплітаючи словом свої почуття у рядки...
І чуттєвість безмежну лишає в віршах, як віщунка –
Поетична вразлива Душа, всім живе навпаки!
2020
На фото автор вірша - Тетяна Іванова Юртина
