Сонце за обрій сховалося знову,
сутінки тихо повисли.
Місяця юного срібну підкову
хвилі у морі затисли.
Вечір духмяніє цвітом черешні
під переспіви пташині.
Десь ворухнулися згадки сердешні
в світлої пам’яті скрині.
Думи наповнює повінь весня́на,
зорі у хвилях тріпочуть…
Білої ночі, єдина, кохана,
тихої білої ночі!
01.04.2025
ID: 1036767
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.04.2025 11:19:21
© дата внесення змiн: 01.04.2025 11:19:21
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|