Ніч наче чорна пантера,в небі зірок мерехтіння,
Місяць повз підвіконня, ніжно торкнувся плеча,
Свічка і та згоріла, бавилась нашим терпінням,
В ніч ту бажання чашу вдвох допивали в очах.
Постіль зім'ята в коханні, зорями вкутане небо,
Ніжність від поцілунку, місяць як вогник зачах,
Тут зупинилася Вічність, тілом горнуся до тебе,
Серце летить до безодні, мить і подоланий шлях.
Стих буревій емоцій, втомлені шалом кохання,
Ніби десь над землею в небі пливемо ввись,
Ніч ця безгрішна перша, віриться - не остання,
Як же важливо вранці грішним не впасти вниз.
Галина Грицина.
