Йди, солодкая відрадо,
В серденько моє.
Я тебе прийму в нім радо
І віддам, що є
В мене, щоби ти зі мною
Повсякчас жила
І улітку, і зимою
Квіткою цвіла,
Щоб буяла-розквітала
Ти на весь цей світ
І собою огортала
Протягом всіх літ
Душі та серця людськії,
Їхні почуття,
Вигнавши усі лихії
В темне небуття,
Де нікого і нічого
Не було й нема
Протягом життя усього.
Лиш пітьма німа.
Із тобою я забуду
Всі свої жалі
І украй щасливо буду
Жити на землі,
Щастям ділячись із тими,
З ким живу на ній,
Щоб воно також між ними
Всупереч важкій
Долі їхньої ходило
Протягом життя
І у серденьку будило
Світлі почуття,
А у голові теж світлі
Лиш усі думки,
Щоб, мов квіточки розквітлі,
Жили залюбки.
Євген Ковальчук, 30. 04. 2021
