Хай стече, немов вода,
На землі уся біда
У безодню, в небуття
Назавжди, без вороття,
Щоб усяк її забув
Й замість неї роздобув
Справжнє щастя чарівне,
Дивовижне, неземне,
Що так сильно кожен з нас
В світі всюди й повсякчас
Серцем прагне відчувать
І із ним лиш поживать,
Позабувши лихо все,
Що недоленька несе
Часом в нашому житті
У моменти непрості.
Хай лиш в щасті всі живуть.
В ньому й полягає суть
Нашого життя на цім
Світі. Хай в людей всіх в нім
Мрії та бажання всі
В їхній величі й красі
Здійснюються, щоби ми
Всі щасливими людьми
Кожну неповторну мить
Часу, доки стукотить
В грудях серденько, жили,
Бо для цього і прийшли
В світ, який навкруг всякчас
Зачаровує всіх нас.
Євген Ковальчук, 29. 04. 2021
