Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Райка: Пізня весна - ВІРШ

Наша пізня весна заблукала сама У відлунні холодних світанків. Не була, чи спізнилась вона, Не розквітла в обіймах на ганку. Розперезані віти цієї вільхи, Щось шепочуть так тихо і ясно Про обійми, що з серця візьми, В нашій долі так скресли завчасно. Чи ми йдемо тепер до своєї мети, Тихо пролісок з сумом співає Про натхнення і щастя в житті Йому шелест згори заважає. Розпустила холодна і пізня весна Свої крила в берез частоколі, За світанком так гірко хова Все далеке у срібному колі. 23.03.2025