Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Гай-Нижник Павло: Попіл Вічності - ВІРШ

ПОПІЛ ВІЧНОСТІ Із ла́вром заплели́ся у в’юно́к голки́ терно́ві В оздо́бі зерен зла́та жи́та – сяйва в скроні І з ро́зсипом кришталиків рубінової крові В вінку тріумфу людства – зо́ряній короні. З народження віків – в молитву вівтарів… Людина – втілення нетлінності Богів… Спіралі всесвітів у тьмі рвуть прірви полого́ві, Зродивши дух живий і пастку – розум у полоні Його примар і хтивості. Кайдани ґонорові Любов припня́ли й той вінець – на смерті троні. З світанку сутінків – в колиску цвинтарі́в… Людина – попіл вічної мінливості Світів… Павло Гай-Нижник 24 березня 2025 р.